Природа - наш спільний дім.

Квітуча наша Україна.

Червона книга України, що ми про неї знаїмо? Які загадки вона приховує? Які рослини і тварини там є? Цю інформацію ви можите дізнатись на сайті 

Природа України за посиланням.

 https://nature.land.kiev.ua/red-book.html

Весняні прикмети про тварин і птахів

Дуже цікаво навесні спостерігати за тваринами, комахами та птахами — вони, виявляється, прекрасні метеорологи і так чи інакше підказують людям, що їх чекає попереду.

Рано вилетіли бджоли з вуликів — чекай теплої весни. Про швидкий прихід тепла свідчить і гучний спів пташок. А якщо доведеться побачити зозулю чи дятла на сухому дереві, не сумнівайся — весна буде холодною і дощовою. Пізню весну віщує і зустріч у лісі з білим зайчиком.

-Якщо весною багато мишей — рік буде неврожайним.
-Ранній приліт жайворонка — до ранньої весни.
-Навесні павутиння багато — літо жарким буде.
-Коли птахи гнізда в'ють на сонячній стороні, то буде холодне літо.
-Коли сніг стане з південної сторони мурашника — літо буде холодним і коротким, а коли сніг -тане із північної сторони — теплим і тривалим.
-Якщо зозуля кує на сухому дереві — чекайте морозів.
-Купаються горобці ранньою весною — до тепла.
-Коли перелітні птахи летять великими зграями — до ранньої весни.
-Коли прилетіли дрозди, морозів вже не буде.
-Зяблик летить до холодів, а жайворонок до тепла.
-Біля людських осель багато синиць — весна буде холодною.
-Якщо в березні видно дятла, то весна пізньою буде.
-Співають синиці, чекай тепла.
-Ластівка вилітає — теплий день обіцяє.
-Гуси з вирію високо летять — води буде багато, а як низько — мало.
-Ластівка низько літає — дощ обіцяє.
-Побачив шпака — знай: весна біля порога.
-Журавель прилетів — незабаром лід зійде.
-Коли гусаки летять низько, то й води буде мало, а коли високо — чекай багато води.
-Якщо птахи в’ють гнізда з боку сонця, літо буде холодним.
-Кричать і плескаються качки — до дощу.
-Міцно спить кішка – до тепла.

Прикмети  зими

• На полях сніг хвилястий - будуть хліба рясні. 
• Зима не настала, доки не встановиться санна дорога. 
• Дощова зима - ознака неврожайного року. 
• Взимку надходять хмари з півночі -потепліє. 
• Зима малосніжна - літо посушливе. 
• Взимку сухо й холодно - влітку сухо й жарко. 
• Якщо взимку вітер подув з півночі -буде дуже холодно, зі сходу - на мороз. 
• Багато снігу намете - багато хліба прибуде. 
• Сніг на полях - зерно в засіках. 
• Зима по коліна - бути врожаєві. 
• Якщо взимку сніг лягає рівно - літо передбачається сухе; якщо гребенями, то вологе. 
• Зима снігова - літо дощове, взимку хуртовина і влітку негода. 
• Зима багата на сніги й ожеледицю -на гарний врожай. 
• Якщо грудень сухий, то буде довга суха весна і сухе літо. 
• Як у грудні сніг заляже, то у серпні жито виляже. 
• Сніг на полі лежить пагорбами, хвилями - на врожай жита. 
• Якщо на початку зими йде сильний сніг, то на початку літа падатиме сильний дощ. 
• Паморозь - провісниця снігопаду. 
• Якщо спекотним був липень, то грудень буде морозяним. 
• Перший сніг щільний і мокрий - на вологе літо, сухий і легкий - на сухе. 
• Якщо снігопад припиниться після полудня або ввечері без прояснення неба - назавтра знову чекай снігу. 
• Чистий блакитний колір неба взимку -ознака стійкої ясної погоди. 
• Пізно ввечері голосно співає хатній цвіркун - завтра буде тихий, безвітряний день і мороз послабшає. 

ІСТОРІЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

 .   Святий Миколай - чудотворець, доброчинець, чарівник. У ніч на 19 грудня, у день його пам'яті, він розносить дарунки дітям, вітає з зимою, благословляє на добрі вчинки.
              Миколай жив у місті Патарі в Малій Азії. Народився у 280 році в родині багатих та благочестивих батьків Феофана та Нонни. Дядько Миколая був єпископом патарським. Хлопець ріс у добрі та любові, але його глибоко засмучувала навколишня бідність і убогість горожан. Він як міг допомагав бідним родинам, дітям-сиротам. Щоб не принижувати людей милостинею, він по ночах розносив їжу, одяг, ласощі і клав на порозі убогих осель. З часом люди довідалися про доброчинця і уже відкрито йшли до нього із своїми бідами та проблемами.
               Ще замолоду для сиріт він став батьком, для бідних - милостивим подателем, у біді - помічником, у горі - втішителем. Миколай залишив світське життя і віддався службі Господові. Продав після смерті батьків усе добро, роздав убогим та бідним, а сам вирушив прочанином у Палестину. Повернувшись, став священиком у місті Міри, а згодом - єпископом. Під час гонінь християнської віри його кинули до в'язниці, а за правління Костянтина Великого звільнили. На старості літ отець Миколай прийняв чернецтво.
              Ще за життя люди вважали отця Миколая Святим. Одного разу він щирою молитвою втихомирив бурю на морі і врятував чимало рибалок, а також корабель, на якому пливли прочани до Палестини. Мав дар зцілювати калік, недужих, неодноразово рятував приречених на страту. Але найбільшою його заслугою було те, що він безмірно любив усіх людей, цінував кожну окрему людину. Його життя - то любов і служіння людям.
Завдяки доброчинності, вірності і щирості у служінні вірі християнській, прославлянні імені Бога ділами та вчинками на землі, отця Миколая було визнано церквою як Святого.
           Українці з давніх часів вважали Миколая своїм святим. Багато церков побудовано на його честь. Усі рибалки та моряки вважають його своїм покровителем. На Подолі у Києві постала нова церква Святого Миколая, збудована на штучному острові посеред Дніпра київським Річковим портом. Бо й донині незламною є віра людей у силу Божого слова та силу покровительства Святого Миколая.


 

Історія маленької  батьківщини

Село Максимівка знаходиться за 2 км від сіл Васильківське і Новофедорівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Село розташоване за 27 км від районного центру, за 60 км від обласного центра. Найближча залізнична станція — Вільнянськ — розташована за 30 км від села.

Історія

Село було засноване у першій половині XIX ст. Тут знаходились земельні володіння поміщика Максима Дякова. З Полтавщини сюди переселились кріпацькі сім'ї. Село було назване ім'ям поміщика — Максимівка, існувала і друга назва села — Дякове.

У 1927 р. утворено ТСОЗ, на базі якого в 1933 р. було організовано колгосп «Авангард».

В 1932–1933 селяни пережили сталінський геноцид.

День села відзначається 20 вересня. У цей день 1943 р. с. Максимівка було визволено Червоною Армією.

Сучасність

Площа села — 179 га. Кількість дворів — 216, кількість населення на 01.01.2007 р. — 517 чол.
У селі працює лікарня, загальноосвітня школа, будинок культури. Підприємства — Агрофірма «Авангард», ФГ «Карпенко О. І.».

У центрі села розташована братська могила вояків Червоної Армії і пам'ятник односельцям, що загинули під час Другої Світової війни.

Визначні  місця Запорізького краю

Острів Байда, Запоріжжя Запорізький острів Байда примітний своєю давньою історією. Тут жили люди бронзової епохи, античної та черняхівської культури, епохи Київської Русі. 

Read more at: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/67758_ostrov-bayda.htm

"Кам'яні могили"

Кам'яні могили - це символ поховання часів, чогось дуже давнього і загадкового. Знаходяться вони в українському степовому заповіднику. Походження цих кам'яних валунів також загадкове. Більше 2 мільярдів років тому на місці їх утворення повинен був з'явитися вулкан, але на все чого його вистачило - це розкрити земну кору і підняти її на кілька тисяч метрів.
Завдяки цьому тут утворилися унікальні рожеві граніти, аналогів яких немає у всьому світі. Також завдяки вулкану утворилися найвищі точки на Донбасі, зокрема жаба, Витязь і Панорамна. 

Кам'яні могили розташовані на території квітучого степу. Гуляти по степу можна тільки по спеціально прокладених стежках, також забороняється рвати будь-які рослини. Це місце всією своєю атмосферою підтверджує, що нашими предками були скіфи. У цьому місці ви відчуваєте, що час це всього лише вимір, який придумало людство

"Запорізький дуб"

 

Запорізький дуб - велика рідкість і одна з найголовніших визначних пам'яток міста. Це ботанічний пам'ятник природи віком понад 700 років. Знаходиться він в місцевості Верхня Хортиця. З 1972 року дуб став заповідним об'єктом, а з 2010 - Національним деревом України. 

Висота дерева становить 36 метрів, діаметр крони 43 метри, а обхват стовбура 6 метрів. Через високі грунтових вод ушкодилася коренева система, дерево почало сохнути. Донині ведуться роботи зі збереження дуба, бо живою залишилася тільки одна гілка. 

Поруч можна побачити Покровську церкву, створено історико -культурний комплекс "Запорізький дуб". 

Подробнее: https://stejka.com/ukr/zaporojskaja/zaporoje/interes/zaporojskiy_dub/

джерело

22 квітня – Міжнародний день Землі

Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. Пропозиція було схвалено і отримала широку підтримку жителів штату. У 1882 році День Дерева був оголошений урядом Небраска офіційним святом штату, дата його припадала на 22 квітня. Через 100 років у 1970 році День Дерева був перейменований у День Землі і став проводитися по всій території США. У цей день 22 квітня 1970 року в Нью-Йорку (США) студенти, школярі та їхні викладачі, вперше організували проведення національного свята – Дня Землі. Його учасники запропонували звичайним пересічним американцям звернути увагу на екологічні проблеми сьогодення і спробувати спільними зусиллями берегти зелену планету. Вже через рік у США було створено державне агентство з охорони навколишнього середовища, яке сьогодні діє досить активно і має тісні контакти з державними структурами багатьох країн, в тому числі і в Україні.

Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. У той рік безліч обрізків матерії з написами і малюнками були пронесені по нашій планеті. З них склали прапор Землі площею 660 кв. м, який символізує єдність людей в турботі про майбутнє планети і закликає ставитися з повагою до оточуючого нас світу. За ініціативою американських природоохоронців зі Стенфордського університету 90-ті роки було проголошено “Десятиліття навколишнього середовища». Ця акція отримала підтримку в більш ніж 120 країнах світу, а понад 40 країн об’єднали свої зусилля для проведення кампанії по збереженню біологічного різноманіття. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

Саме тоді про День Землі вперше почули і в Україні. І тільки через 2 роки День Землі став відзначатися в Україні як день захисту природи, день акцій з метою залучення уваги громадськості до проблем нашої планети.

У День Землі в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру – символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства й солідарності народів. І в той же час – це заклик до дії в ім’я збереження миру й життя на Землі, збереження Людини і Культури. Перший Дзвін Миру був встановлений в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з монет, які пожертвували діти всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі. В нього також вплавлені ордени і медалі, інші почесні відзнаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні говорить: «Хай буде спільний мир у всьому світі»

Берізонька.

Берізонько, берізонько,
ти, мавко лісова,
зелені твої кіски
вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі
у травах і кущах,
і білі свої ноги
все миєш на дощах.

Прошу вас, із берези
ви соку не точіть,
ви краще їй сестричку
зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню
поставте на гілках,
щоб прилітав до неї
друг лісу, добрий птах!

Джерело  

Дніпр широкий,
Синевир глибокий,
Чорне й Азовське моря,
Це все — гордість моя.
Безкраї простори
Чарующі очі,
Тамующі подих
І це все твоє, ненько моя,
Моя, Україно,
Рідна земля.

Джерело