Стрітення – це неперехідне свято і щорічно святкується через 40 днів після Різдва Христового. Після того, як Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, дата Різдва змістилася на 13 днів раніше. Тому за новим стилем Стрітення Господнє відзначають теж раніше на 13 днів – 2 лютого. За старим стилем дата залишилася такою ж – 15 лютого.

Що можна робити на Стрітення Господнє

У свято слід піти до храму, помолитися про сімейне благополуччя, зцілення хворих. У церкві на Стрітення відбувається святкова літургія. Стрітення – це свято, присвячене Ісусу Христу, але спочатку цього дня також шанували і Діву Марію. Тому священнослужителі на службі можуть мати як біле вбрання – воно символізує Божественне світло, так і блакитне – символізує чистоту й непорочність Діви Марії.

До наших днів дійшла стара традиція освячення свічок у храмі на Стрітення. Перед початком літургії відбувається особливий “Чин благословення свічок” – над свічками читають молитву, їх окроплюють свяченою водою і роздають вірянам. Таку свічку потрібно зберігати вдома і запалювати під час молитви впродовж року. Також на Стрітення освячують воду, яку потім вважають цілющою. 

У народному календарі Стрітення – це зустріч зими з весною та літом. Починаючи з цього дня, зима йде на спад, поступово втрачаючи сили. Добре свято Стрітення провести в колі близьких, помиритися з тими, з ким у сварці. 

Стрітення Господнє – що не можна робити

Оскільки це велике церковне свято, то в нього є низка суворих заборон.

Що не можна робити на Стрітення:

• лаятися і лихословити;
• важко працювати;
• займатися рукоділлям, виносити сміття, рубати дерева;
• сумувати, вдаватися до зневіри;
• зловживати алкоголем.

Цей час краще присвятити духовному, а всі мирські справи перенести на інший день.

Прикмети на Стрітення

Оскільки в народі вважають, що в цей час зима зустрічається з весною, то особливу увагу звертають на погоду – мовляв, яка погода, така й весна буде:

• відлига на Стрітення – весна буде теплою;
• іде сніг – весна буде дощовою і затяжною;
• сніг опівдні – до гарного врожаю пшениці, а якщо сильний вітер – буде врожай фруктів. 

ЯК ЦЕ БУЛО 

На Аскольдовій могилі у Києві встановили пам'ятник гімназистам і студентам, які загинули у бою під Крутами в січні 1918 року

 

 

27 січня ДЕНЬ ПАМ"ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

 

Хто знищував євреїв в Україні?

До винищення євреїв в Україні нацисти залучали свої сили – поліцію безпеки (SIPO) та охоронну поліцію (ОRPO), спеціальні винищувальні загони – айнзацгрупи (Einsatzgruppe), регулярні війська – Вермахт (Wehrmacht), а також українську допоміжну поліцію (Ukrainische Hifspolizei), яких набирали переважно з радянських військовополонених.

Одна з перших акцій масового розстрілу відбулася у Кам’янці-Подільському в серпні 1941 року, коли нацисти знищили 23 600 євреїв з числа місцевих жителів та доправлених сюди із Закарпаття угорських євреїв.

Такої ж тактики дотримувалася спочатку і румунська влада – євреїв Буковини і Бессарабії депортували на схід до смуги між Дністром та Південним Бугом, де вони, якщо не були розстріляні, то помирали від хвороб і холоду.

До січня 1942 року нацисти, часто за допомогою місцевих поліцейських підрозділів, зганяли і розстрілювали на околиці міст єврейських мешканців найбільших міст та навколишніх сіл.

• У Рівному розстріляли близько 17 000;
• у Вінниці – 15 000;
• у Хмільнику – 8 000;
• у Проскурові (Хмельницькому) – 7 000;
• в Острозі – 5 500.
• У Бердичеві мешканців ґетто спочатку морили голодом, а потім вивезли на аеродром і розстріляли, поки в місті відбувався організований німцями музичний фестиваль. Так загинуло 15 000 євреїв;
• У Луцьку в серпні розстріляли 14 700. На сході України картина винищення євреїв була схожою;
• У Сталіно (Донецьку) загинуло 20 000 євреїв;
• 12 000 знайшли свою смерть у Дробицькому Яру поблизу Харкова.

Розстріли у Бабиному Яру

Окремою трагічною сторінкою Голокосту в Україні стало винищення столичних євреїв у вересні 1941 року.Увійшовши до Києва, німецьке командування наказало всім євреям зібратися на Лук’янівці з усіма речами і цінностями. Звиклі коритися наказам влади, відірвані від джерел інформації та обдурені пропагандою, євреї прийшли, очікуючи, що їх депортують. Натомість у них відібрали одяг і речі, вишикували над урвищем Бабиного Яру та впритул розстріляли з автоматів.

 День Собо́рності України — державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

Міжнародний день обіймів .

 

Свято було започатковане в США в 1986 році під назвою Національного дня обіймів (National Hugging Day), а потім стрімко поширилося по всьому світу. Згідно з традицією, дружні обійми в цей день можна подарувати навіть незнайомій людині просто на вулиці.

Обійми супроводжують нас протягом всього життя. Вони потрібні людині з перших днів її появи на світ, коли немовля прикладають до грудей Матері. Ставши дорослими ми обіймаємо друзів і рідних при зустрічі, після розлуки, обіймаємо один одного, щоб висловити свою радість та вдячність.

         Обійми є одним з найрозповсюдженіших проявів любові або дружньої прихильності. Можна з впевненістю стверджувати, що кожен з нас потребує постійного підтвердження, що  ми потрібні та любимі. I саме завдяки обіймам, на думку австрійських нейрофізіологів, ми отримуємо знаки любові, при цьому у нас  знижується  артеріальний тиск, ми позбавляємося від стресу та, навіть, покращуємо пам’ять.

Психотерапевти говорять про те, що 4 обійми в день потрібно кожному для виживання. Для гарного самопочуття, для того, щоб людина почувала себе безпечно, комфортно, потрібно не менше 8 обіймів в день (звичайні обійми при зустрічі, при прощанні перед сном – не враховуються). А 12 обіймів у день необхідні людині для розвитку.  наші діти потребують таких обіймів значно більше.

 “Сьогодні в Україні вшановують пам'ять захисників Донецького аеропорту та всіх загиблих воїнів.Ми дякуємо всім українським військовослужбовцям, добровольцям, медикам та волонтерам за їх стійкість, мужність та відвагу під час оборони аеропорту.Вони стали символом незламності українського духу.

"Кіборги витримали – не витримав бетон”, - написали в МЗС.

Захисники Донецького аеропорту стали символом честі та незламності українського духу, українського прагнення волі та незалежності. Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Телеграмі.“Складно уявити, але після цих боїв пройшло вже сім років. "Кіборги" – захисники Донецького аеропорту імені Прокоф’єва – стали символом честі та незламності українського духу, українського прагнення волі та незалежності”, - зазначив Ткаченко. Він нагадав про те, що нашим захисникам довелося пережити 242 дні майже безперервних спроб штурму з боку бойовиків та російських окупантів. “242 дні під кулями, мінами та снарядами. 242 дні стійкості, мужності, відваги українських воїнів, медиків, волонтерів”, - додав урядовець

" Я УКРАЇНЕЦЬ і це звучіть гордо"

 " Я  УКРАЇНЕЦЬ  і це звучіть гордо"

 Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну. Красу її вічно живу і нову, І мову її солов’їну. На білому світі є різні країни, Де ріки, ліси і лани… Та тільки одна на землі Україна, А ми її доньки й сини. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють, І квіти усюди ростуть… Та тільки одну Батьківщину ми маємо, 

Її Україною звуть.

НАШІ СИМВОЛИ ГОВОРЯТЬ САМІ ЗА СЕБЕ, АДЖЕ МИ УКРАЇНЦІ МИ НАЙКРАЩІ,

ГІМН НАШОГО НАРОДУ ВИСТРАЖДАНИЙ ТА ТАКИЙ РІДНИЙ ДЛЯ КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ.